Archive for Серпень, 2012

Серпень 31, 2012

Завтра розпочинається міжнародний фотоконкурс “Вікі любить пам’ятки”

З 1 вересня тисячі людей в більш ніж 30 країнах світу братимуть участь у міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки 2012». Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини у Вікіпедії – вільній енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів.

Конкурс був заснований 2010 року нідерландськими редакторами вікіпедії, які запропонували своїм співвітчизникам сфотографувати 50 тисяч пам’яток культурної спадщини Нідерландів. Ідея мала неабиякий успіх – нідерландська Вікіпедія поповнилася 12 тисячами чудових фотографій і наступного року вже 18 країн вирішили наслідувати нідерландський приклад, зібравши загалом понад 5 тисяч учасників, які завантажили понад 168 тисяч фотографій. Усі вони були розміщені в статтях Вікіпедії різними мовами світу.

Україна бере участь у конкурсі “Вікі любить пам’ятки” вперше. Організатор конкурсу – громадська організація “Вікімедіа Україна” підготувала перелік із 30 тисяч пам’яток культурної спадщини України, серед яких і всевітньовідомі – Софія Київська, Києво-Печерська Лавра тощо, і маловідомі, але не менш привабливі – дерев’яні церкви, палаци й садиби, помешкання видатних діячів минулого, меморіали. Найбільше таких пам’яток вдалося зібрати у Києві, Львові та Одесі.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися у Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити з 1 по 30 вересня. Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток будуть нагороджені призами, а 10 фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців.

Вільно доступні фото для документування спадщини з усього світу

Оскільки фотографії надаються авторами під вільною ліцензією, вони не залишаться на полиці або на виставках для платного доступу. Вони будуть доступні для популярної онлайн-енциклопедії Вікіпедія і багато з фотографій будуть використані в її статтях. Будь-хто в світі зможе використати ці фотографії багаторазово для будь-яких цілей тих пір, оскільки вони опубліковані під вільною ліцензією.

«Є мільйони історично і культурно значущих пам’яток і будівель з усього світу, хоча більшість з них досі не мають вільно доступних зображень в Інтернеті. Ці важливі об’єкти часто є невідомими для більшості людей, які не мають можливості відвідати їх», – каже Lodewijk Gelauff, один із засновників першого фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» в 2010 році. «Вікі любить пам’ятки» є можливістю для добровольців усього світу, щоб продемонструвати культурну спадщину своїх країн і поділитися з усіма її зображеннями через Вікіпедію».

Скачайте безкоштовно Wiki Loves Monuments App

Обернутися навколо і сфотографувати пам’ятку поруч з вами допоможе мобільний застосунок Wiki Loves Monuments App. У цьому році Фонд Вікімедіа, некомерційна організація, яка забезпечує доступ до Вікіпедії, розробила мобільний застосунок для Android-смартфонів, доступний на складі застосунків Google. Для IOS є безкоштовний застосунок в магазині Itunes. За допомогою цих застосунків, Вікіпедисти вперше зможуть завантажувати світлини на сайти Вікімедії через свої мобільні пристрої. Застосунок покаже, які пам’ятники знаходяться поруч, і він буде доступним на різних мовах.

Фото-тур в Гонконг — головний приз

10 кращих світлини та головний приз переможцю міжнародного конкурсу будуть оголошені на початку грудня. Головний приз — фото тур в Гонконг для участі в «Вікіманії 2013» — щорічному зібранні редакторів Вікіпедії, фотографів і співробітників. З додатковою інформацію про премії можна ознайомитися на сайті фотоконкурсу.

Фотовиставка робіт-переможців конкурсу планується в листопаді цього року в приміщенні освітньої корпорації “Майстер-Клас”. Детальніша інформація та новини публікуються на офіційному сайті конкурсу – wlm.org.ua.

Advertisements
Серпень 28, 2012

Вчені змогли сфотографувати душу

Вчені змогли сфотографувати душу – камера зафіксувала, як життєві сили покидають тіло в момент його біологічної смерті.

Унікальне дослідження підтвердило давнє повір’я, що у людей, які були вбиті або загинули раптово, наприклад, в катастрофі, душа ще довго не може відірватися від тіла. Вона постійно повертається, особливо ночами.

Не дивно, що розповіді про привидів ходять з найдавніших часів. Найчастіше історії описують примар невинно убієнних або страчених злочинців.

Апарат вченого з Петербургу вміє бачити душу. Він вимірює те, що прийнято називати аурою людини. Камеру, що отримала назву ГРВ, винайшов і представив професор, доктор технічних наук, заступник директора СПб НДІ Фізичної культури Костянтин Коротков.

ГРВ сканує тіло, а на екран комп’ютера виводиться фотографія його аури.

«Синім кольором на екрані комп’ютера виділяється жива здорова область, а більш теплими відтінками, аж до червоного, – померла, недіюча частина» – говорить Костянтин Георгійович.

Відкриття

Вивчаючи властивості камери, вчені зважилися на експеримент – вони знімали за допомогою ГРВ вмираючу людину. Отримали три кадри – незадовго до смерті, в момент смерті і через три години після того, як була зафіксована смерть. На отриманих знімках видно, що життєва сила (тобто душа) залишає в першу чергу область живота. Не даремно раніше в російській мові слово «живіт» було рівнозначне слову «життя». Потім втрачає силу голова.

На знімку тільки що померлої людини видно, що аура жевріє в області паху і серця. Адже часто буває, що лікарям вдається повернути до життя пацієнта, завівши його серце за допомогою струму. Реанімують хворого іноді протягом п’яти хвилин після його смерті. Деякі й справді повертаються.

Приблизно через три години після смерті людини залишається тільки область паху, де ще щось нагадує про те, що тіло було живим. Незабаром на знімках померлого залишається виключно червоний силует – душа покинула тіло.
Релігія

Відкриття професора Короткова підтверджує інше відоме раніше дослідження: експерти помітили, що тіло померлої людини стає на 21 грам легше. Однак робота пітерського вченого допомогла виявити додаткові деталі.

Знімки ГРВ, на великий подив фахівців, показали, що аура людини фіксує в собі обставини смерті. У разі природної, спокійною смерті аура втрачає активність поступово. Тоді тіло покійного випромінює постійне і рівномірне світіння, характерне для неживого об’єкта. Якщо ж людина померла раптово або насильницькою смертю, то його аура протягом декількох діб проявляє «турботу» і особливо яскраво робить це по ночах.

Костянтин Коротков зробив висновок, що душа людини після смерті веде себе так, як здавна це описує релігія. Вона або заспокоюється і відлітає, залишаючи свій фізичний притулок, або тимчасово залишається у зв’язці з тілом, як ніби прив’язана до нього. Вона ще не витратила весь свій енергетичний ресурс!

Дослідження вчених говорить про те, що тіло людини – біологічна маса, яка оживає тільки завдяки життєвій силі, яка наповнює його в період життя. Як тільки людина вмирає, заряд життя – душа – випаровується. Можливо, як стверджують деякі релігії, для того, щоб знайти собі інше пристановище.

Повністю з дослідженням доктора Костянтина Короткова можна ознайомитися тут;

Офіційний сайт дослідника

Серпень 27, 2012

Небо над Борщагівкою

Таким було небо ввечері 11 липня над Борщагівкою (фото зроблені на мобільний телефон)

Серпень 25, 2012

Полювання на планету “Ікс” триває…

Припущення щодо існування таємничої «Планети Ікс» набули вигляду математичних доказів завдяки роботі Родні Гомеса, астронома з Національної обсерваторії Бразилії в Ріо-де-Жанейро. Пан Гомес привів математичні розрахунки, які доводять, на його думку, наявність десятої планети на околиці Сонячної системи.
Вивчення відхилень малих тіл розташованих в так званому поясі Койпера – області Сонячної системи, яка знаходиться за орбітою Нептуна, дало астроному підстави припустити і розрахувати точну вагу загадкового об’єкта. Згідно з розрахунками Родні Гомеса, “Планета Ікс” в чотири рази більше Землі, що повністю вкладається у всі теорії пов’язані з Нібіру і Аннуаками.
Шість об’єктів з дев’яносто двох, що піддаються спостереженню в поясі Койпера, мають нетипову, спотворену присутністю чужої гравітації, орбіту. Комп’ютерне моделювання обурення гравітаційних полів в цій області нашої системи і дало докази існування масивного тіла в невивченій частині поясу Койпера.
На відстані 140 млрд км від Сонця, в 1500 разів далі ніж Земля, загадкова “Планета Ікс” все ще не може бути виявлена ​​за допомогою земного обладнання. Наукове співтовариство визнало: аргументи і результати обчислень Родні Гомеса мають право на існування, але для повного доведення його теорії необхідно щось більш суттєве. Візуальне спостереження, наприклад. З іншого боку саме за збуреннями орбіти Урана був виявлений Нептун. А далі десь обертається по своїй дуже неоднозначній орбіті, Плутон, що за останньою теорією являє собою притягнуту Сонцем комету.
Загадкова “Планета Ікс” може цілком виявитися планетою, що колись відірвалася від своєї зірки і впіймалася тяжінням нашого Сонця. Причому, за підрахунками тих же вчених, на ній цілком може існувати життя. Справа в тому, що на планетах, які залишили свої зірки, протягом мільярдів років може зберігатися рідка вода, а це необхідна умова для існування життя. Завдяки теплу, що виділяється при розпаді радіоактивних речовин в ядрі планети, під кіркою льоду, що неминуче утворюється на поверхні небесного тіла, протягом тривалого часу може залишатися шар рідкої води, який завтовшки досягає декількох кілометрів. Викиди при виверженнях вуглекислого газу будуть негайно застигати, відокремлюючи поверхню небесного тіла від холоду космічного простору. Дослідники довели, що в таких умовах рідка вода може зберігатися навіть на планетах з масою близько 0,3 земних. На планеті з масою, що в чотири рази перевищує масу Землі, згідно з розрахунками деяких вчених, вода здатна перебувати в рідкому стані протягом п’яти мільярдів років.

Серпень 20, 2012

Мости Всесвіту

Кілька років тому незалежно один від одного американські фізики під керівництвом Роберта Пекора і російські вчені з інституту квантової генетики, очолюваного академіком Петром Петровичем Гаряєвим, що розробив спосіб лазерного «зчитування» інформації з живої ДНК, отримали сенсаційні результати. Висновок, до якого прийшли дослідники в результаті експериментів, нівечить усі матеріалістичні підвалини науки – основна програма розвитку організму зберігається зовсім не в ДНК, а в областях тонкоенергетичних полів! Спіральна молекула ДНК – всього лише приймач, створений з щільної матерії, дозволяє організму отримувати «зверху» необхідну інформацію…
Один з творців «квантової генетики», доктор біологічних наук, академік Російської академії медико-технічних наук, член Нью-Йоркської академії наук Петро Гаряєв недвозначно заявляє: «Експерименти показали, що генетичний апарат – не самодостатня система. Існує зовнішня генетична інформація, яка йде від Вищого Розуму». Якщо до сказаного додати, що подвійна спіраль ДНК є єдиним відомим земній науці носієм інформації в природі, то наведені висновки американських і російських учених про «зовнішньо»польове сховище інформації виявляться вагомим підтвердженням висловлювання одного з найвидатніших мудреців Стародавньої Греції, батька сучасної атомістики Геракліта, який стверджував, що «сила мислення перебуває поза тілом людини».
Ця думка стародавнього філософа знайшла своє підтвердження також у працях сучасних учених, де, зокрема, стверджується, що «безпосередньою матеріальною структурою, функціонування якої породжує думку як інформаційний образ є польова формація біосистеми». Тобто знову йдеться про енергетичні явища поза видимою людиною, за межами контурів фізичного тіла. Яка ж функція відводиться в цих уявленнях людському мозку?
Найостанніші розробки вчених показують: мислячий мозок можна розглядати як блок зчитування інформації, що зберігається в біопольовій системі. А оскільки висновок про те, що «молекула дезоксирибонуклеїнової кислоти – всього лише приймач», – стосується і клітин головного мозку (нейронів), то і думка Геракліта і сучасні наукові уявлення про чільну роль тонких полів в обміні інформацією в природі отримують експериментальне підтвердження.
Досліджуючи кільцеві хромосоми людини, радянський цитолог В. Навашин ще в 20-ті роки минулого сторіччя звернув увагу на той разючий факт, що розподіл цих носіїв спадкової інформації, тобто тієї ж ДНК, має не один, а два варіанти. У першому випадку хромосома утворює кільце вдвічі більшого діаметру, ніж вихідне, а в другому – два кільця вихідного діаметра, але продітих одне в інше… Але ж саме так поводиться при поздовжньому перерізі по середній лінії «кільце Мебіуса» (або «стрічка Мебіуса») – унікальний «двумірець» у нашому тривимірному світі, фігура, що наочно ілюструє зміну мірності.
Чи не тут прихована розгадка феноменів сприйняття подій, що відбуваються в даний момент на великих відстанях з дорогими нашому серцю людьми, або подій, майбутніх, ще не відбувшихся, але вже існуючих у Майбутньому? Чи не через світи Вищої мірності надходить зазвичай інформація до пророків і ясновидців? Світова практика ясновидіння свідчить – «входження» свідомості в робочий стан зводиться до усунення сигналів від звичайних органів чуття…
Як вважає один із визнаних авторитетів у цій галузі американський вчений Стенфорд, «для сканування навколишнього середовища кожна людина безперервно використовує, поряд зі звичайними почуттями, також надчутливі сприйняття». Більшість людей рідко сприймає сигнали з Майбутнього або Справжнього, що приходять у вигляді тривожних передчуттів, «віщих снів», застережних голосів або видінь. Це неважко пояснити нашим сьогоднішнім невмінням чути тихий голос власної надсвідомості, заглушуваний органами чуттів щільного тіла, що «горланять на всю котушку». Схоже, ми просто розучилися слухати самих себе, свій внутрішній голос, свого “ангела-хранителя”…
Таке ж розуміння механізмів надчутливого сприйняття містять легенди Стародавньої Індії про «пелені майї», що приховує глибинний устрій світу, а також давнє уявлення про те, що обов’язковою умовою розкриття нашої (даного усім) надсвідомості є повний спокій свідомості. Швидше за все, саме з цим пов’язана трудність, навіть неможливість опису відчуттів при реалізації «псі-феноменів», з якою стикалися навіть дуже сильні екстрасенси (Вольф Мессінг, Едгар Кейсі, Дороті Едісон, Жерар Краузе та ін.) Адже секрет-то в тому, що описувати якраз і немає чого, тому це – стан абсолютного спокою свідомості, званий у буддизмі «стан порожнечі».
Будді належать слова: «Спустошись! І я тебе наповню ». Буддійський «стан порожнечі», що отримав у роботах психологів XX століття назву «сенсорне голодування», дійсно сприяє розкриттю надчуттєвого сприйняття, що з’ясувалося в процесі тренувань космонавтів у сурдокамері, в умовах повної ізоляції від зовнішніх подразників. Ймовірно, саме тому багато віщунів у давнину жили відлюдниками, тікали в печери і пустелі або починали молилися (медитували) в закритих келіях… У монографії московських вчених Дуброва А.П. і Пушкіна В.Н. «Парапсихологія і сучасне природознавство» говориться: «… незнання нових і прогресивних фізичних моделей «простору-часу», розроблених сучасними вченими, призводить до того, що найскладніші «псі-явища» пояснюються і розуміються з завідомо неправдивих і деколи навіть містичних позицій».
В останні роки в результаті розвитку науки, і особливо фізики та психології, все частіше робляться спроби вирішити виникаючі труднощі в описі задокументованих феноменів надчутливого сприйняття з позицій вищих просторових вимірів… Справа в тому, що в нашому реальному світі є явища, які пояснити в рамках тривимірності простору не вдається. Мається на увазі «ефект Ейнштейна – Подільського – Розена», що полягає в тому, що при анігіляції електрона і позитрона утворюються фотони, розлітаються в різні боки від точки анігіляції та зберігають якийсь невидимий зв’язок.
А саме, при зміні поляризації одного з цих фотонів, тут же, і точно так само, змінюється поляризація іншого. Вже одне це явище є експериментальним підтвердженням того, що наш світ має більше число вимірів, ніж ті, з якими ми стикаємося в звичайному житті. Багатомірність всесвіту знайшла своє несподіване підтвердження в роботах ленінградського вченого, доктора технічних наук, професора Геннадія Олександровича Сергєєва…
Одним з елементів простору більших мірностей, ніж наш світ, в математиці прийнята чотиривимірна «дуплекс – сфера», яку можна представити у вигляді послідовності сфер з різними радіусами, вкладеними одна в іншу. Математична топологія вирішила завдання про тривимірний перетин чотиривимірної сфери та отримала в нашому тривимірному світі тіло у вигляді об’ємного кардіоїда («кардіоїд» – “сердцеподібна” функція). За всіма даними, об’ємний кардіоїд являє собою своєрідний резонатор, що реагує на випромінювання, що виникають в чотиривимірному просторі.
У книзі «Етюди багатовимірного світу» професор Г.Сергеев пише: «Природа подбала про те, щоб форма нашого серця отримала топологію об’ємного кардіоїда. У 1975 році ми провели експеримент, пов’язаний з вивченням… об’ємного конденсатора, виконаного у вигляді об’ємного кардіоїда. Внутрішня порожнина цього конденсатора була покрита рідкокристалічним складом з нелінійними діелектричними властивостями. Сам же «датчик – конденсатор» був підключений до енцефалографа. Реєструючий пристрій тут же зафіксував сигнали, що мали характер імпульсних послідовностей… співпадаючих з кардіограмою (записом біострумів людського серця). У момент входу людини в екрановану камеру, де знаходився датчик, вимірювалася частота генерації, тобто відтворювалося явище штучної тахікардії… Звідси стає зрозумілим – наше серце є приймачем сигналів, що виникають в багатовимірному просторі».
Чи не тут розгадка численних випадків передчуття («серцем чую!») Біди, що сталася з дорогою людиною, що знаходиться в цей момент далеко від нас?.. Експериментальні дослідження далеких космічних об’єктів за допомогою «детектора часу», вироблені навесні 1978 року відомим астрофізиком, доктором фізико-математичних наук, професором Миколою Олександровичем Козирєвим і його співробітником Віктором Васильовичем Насоновим, довели, що «в природі існує» позачасовий канал «передачі причинно-наслідкової інформації».
Будь-яка інформація являє собою деяку деформацію просторово-часового континууму Всесвіту, викликаючи його вібрації. Ці мікровібрації заповнюють весь простір Всесвіту і в нашому реальному світі носять характер голограми, причому голограми чотиривимірної. Щоб, зрозуміти її структуру, нагадаємо, що таке звичайна голограма. Якщо звичайна фотографія являє собою тільки запис інтенсивності світла, передаючи тільки двомірне зображення предмета, то голографічний знімок являє собою запис хвильового фронту, де поряд з інтенсивністю зберігається запис фази кожної хвилі світлового сигналу. Якщо освітити голограму когерентним (від одного джерела) світлом, то в просторі за нею з’явиться тривимірне зображення предмета – своєрідний об’ємний «привид», бо самого предмета там немає…
Голограма володіє незвичайною властивістю. Якщо її розділити на кілька частин, то кожна частина може відтворити тривимірне зображення цілого предмета. Точно так і чотиривимірна голограма, де будь тривимірний об’єм простору містить повну інформацію про всі просторово-часові континууми нашого Всесвіту. Те, що кожна жива істота, включаючи рослини, має голографічний каркас, своєрідну просторово – енергетичну матрицю, свідчать експерименти, проведені вперше в Бразилії.
У поле високої частоти був поміщений свіжозірваний листок рослини. Відразу ж навколо нього спалахнуло переливчасте енергетичне сяйво («ефект подружжя Кірліан»), яке було сфотографовано. Потім листок обрізали на одну третину і знову помістили в «кірліанівську установку». У полі високої частоти знову спалахнув… повний енергетичний контур цілого листка (!). Тут напрошується аналогія про фантомні болі, з якими хірурги зіткнулися ще в XIX столітті. («Фантомними болями» називається явище, коли людина продовжує відчувати біль у пальцях ампутованої руки або ноги). Це явище, зафіксоване в різних країнах у тисяч прооперованих, наукового пояснення до недавнього часу не мало…
Тепер же з позицій біоенергетики, маючи фотознімки повного голографічного каркаса – матриці перенісшого «ампутацію» листка, вчені переконалися в тому, що у цих явищ є з’ясовні фізичні причини. Точно так само, з голографічної матриці, як по своєрідному просторовому «кресленню”, відрощує втрачений хвіст ящірка або ампутовану лапку жаба… Знаменита німецька ясновидиця кінця дев’ятнадцятого сторіччя пані Гофф розповідала доктору Кернеру, що працював з нею: «коли їй доводилося зустрічатися з людиною, що втратила який-небудь орган, вона продовжувала бачити відтятий орган в тілі. Тобто вона бачила форму органу, відтворену нервовим флюїдом… Це цікаве явище може, мабуть, пояснити відчуття людей, які перенесли операцію і відчувають наявність у себе забраного органу…»
Не менш дивними є свідчення про «невидимі ​​зв’язки» між відторгненим органом і його колишнім власником. Ось що пише американський лікар – хірург про події, учасником яких він став у 1881 році: «Я оглядав зі своїми друзями механічний лісопильний завод. Один з моїх друзів послизнувся, і верхня частина руки була підхоплена круговою (циркулярною) пилкою і понівечена. Необхідно було зробити операцію… Після операції відрізану руку поклали в ящик з тирсою, і оскільки до міста було далеко, зарили в землю. Незабаром, на шляху до повного одужання, мій друг почав скаржитися на біль у відсутній руці, говорив, що відчуває на руці тирсу і як цвях тисне на палець. Оскільки його скарги тривали і він навіть втратив сон, а його близькі почали боятися за його розум, то мені спало на думку з’їздити на завод, де стався нещасний випадок, і – дивна річ! – Коли я мив вийняту з землі руку, щоб очистити її від тирси, то знайшов цвях від кришки ящика, що віткнувся в палець…»
Пацієнт, який перебував на відстані багатьох миль від заводу, говорив у цей час своїм друзям: «Ллють воду на мою руку, вийняли цвях, тепер мені набагато краще». Навіть предмети особистого користування, одяг, листи, фотографії не втрачають зв’язку з їх колишніми власниками. Це явище, підтверджене численними експериментами, є основою психометрії, тобто «Зчитування інформації» з предмета, що був у контакті з людиною. Кожна річ, до якої ми торкаємося або якою користуємося, стає частиною нашої особистої голограми і розповість про нас все, включаючи минуле, сьогодення і майбутнє…
У наші дні психометрія використовується спецслужбами багатьох країн при розслідуванні особливо складних злочинів, для пошуку зниклих безвісти людей, а також у військовій та економічній розвідці та контррозвідці…
Той факт, що весь Всесвіт є багатовимірною голограмою, дає підстави вважати, що будь-яка її, навіть найменша частина (планета чи людина, чи крихітна порошинка щільної речовини) в повному обсязі містить всю інформацію про минуле, сьогодення і майбутнє всього Всесвіту. А це, враховуючи голографічні властивості світобудови, означає, що кожну думку кожної розумної істоти миттєво «як на долоні» видно і легко читати з будь-якого кінця Всесвіту. Говорячи словами Святого Письма, «немає нічого таємного, що не стало б явним». Про це варто було б пам’ятати кожному, хто замишляє злочинне або ганебне діяння в надії, що його думки залишаться невідомими!..
Їх не тільки миттєво видно всьому Всесвіту, але вони ще і назавжди фіксуються Світовим Інформаційним Полем, що носило в Стародавній Індії назву «Акаша Хроніка». Кожному з нас, в обов’язковому порядку, в момент розлучення зі щільним тілом доведеться (хочемо ми того чи ні) з цими вчинками чи думками знову зустрітися. У той же час, оскільки наші безсмертні особистості не такі, що підлягають розпаду, як щільні тіла, а якась сума інформації, що становить нашу свідомість і невидимо управляє щільним тілом в процесі його існування, практично оживляючи його, стає зрозумілою і виправданою стародавня заповідь про необхідність дисципліни і чистоти помислів!..
Бо той світ, який ми створюємо своїми доброзичливими або злісними думками, і стане нашим майбутнім житлом на неймовірні терміни! Саме тому піклуватися про те, щоб і сьогодні, і за гранню життя земного жити в правді, радості й любові, необхідно вже зараз…

Джерело: http://e-news.com.ua/show/263765.html

Серпень 18, 2012

Сонячні новини

Відкриття, згідно з яким Сонце – майже ідеальний куля, що зберігає свої форми незалежно від циклу, було оприлюднене 16 серпня вченими з Гавайського університету. Згідно з заявою вчених, нові дані підняли ряд нових питань, що стосуються активності внутрішніх областей сонця.
Протягом 50 років учені займалися вимірами геометричних параметрів Сонця. Але результати відрізнялися один від одного, подекуди через атмосферні спотворення зображень. Беручи до уваги ці розбіжності, вчені зробили висновок, що на форму Сонця робить вплив 11 – річний сонячний цикл.
2010 – 2012 рік – період протягом якого спостерігався перехід від мінімальної плямовиникною активності до максимальної. Вчені з Гавайського Університету, спираючись на дані, отримані від Обсерваторії Сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory), проводили вимірювання нашої зірки.
Всупереч очікуванням, вчені виявили, що дещо сплюснута форма Сонця досить стабільна, що вона абсолютно не залежить від циклу активності зірки. Але при цьому його форма більше наближена до сферичної, ніж передбачала теорія. В результаті виявилося, що Сонце навіть “кругліше” Землі, яка, як відомо, на 21 км сплюснута біля полюсів. Нове відкриття “ідеальних” форм Сонця може стати причиною перегляду ряду поглядів вчених на внутрішню динаміку зірки.

А тим часом нещодавно на поверхні світила з’явилася величезна чорна смуга, що розтягнулася майже на половину діаметру зірки – 800 тисяч кілометрів. Темна «тріщина» на Сонці виявилася ділянкою зниженої температури, на якій плазма фактично загнулася всередину Сонця. Це антипод сонячного протуберанця, який астрономи називають волокнами.
Темне волокно на Сонці змусило багатьох згадати давній прогноз NASA про те, що у вересні 2012 року на найближчій до Землі зірці відбудуться спалах небаченої сили. Коментуючи дослідження про небезпеки «космічної погоди», астрофізик Деніел Бейкер стверджував, що наслідки будуть порівнянні з ядерною війною або падінням гігантського астероїда.

Серпень 12, 2012

Через пару десятиліть учені створять електронну сутність

Останнє відкриття вчених: загробний світ і царство Морфея межують один з одним. Віра в існування душі і відповідно в життя після смерті дивовижним чином зміцнюється. Більш того, набуває майже наукову основу в наш час високих технологій.

Люди починають порівнювати себе з комп’ютерами – носіями інформації. Душу – з самою цією інформацією. Уявляють, ніби вона не зникає після фізичної загибелі. А якимось поки невідомим сучасним ученим способом форматується і відправляється у «Вселенський сервер», який відсталі предки охрестили загробним світом.
Вчені теж не губляться – підживлюють осучаснену віру: обіцяють років так через двадцять створити так звану “електронну сутність”. Іншими словами, скопіювати конкретну людину з усіма його думками, відчуттями і емоціями так, щоб він «жив» в комп’ютері вічно. Чим не аналог загробного світу? Або того світу?

Проте, і це ще не все. Професор Оксфордського університету Нік Бостром прийшов до несподіваного висновку: існує 20% вірогідність того, що ми живемо не в реальному, а в модельованому, тобто, віртуальному Всесвіті.

Давно доведено, що розумова діяльність є результатом діяльності мозку, сьогодні ніхто не піддає цю аксіому сумніву. Таким чином, виходить, що точна копія процесів, що відбуваються в наших нейронах, буде мати такий же розум і свідомість, як і жива людина. Людство навіть добилося певних успіхів у цій галузі: ми можемо створювати штучні сітківку, синапси, алгоритми, що копіюють роботу окремих функцій мозку тощо. Це дозволяє стверджувати, що потенційно наш розум і свідомість можна «запустити з жорсткого диска», тобто перенести людину у віртуальний світ. Звичайно, на сучасному рівні технологій ми це зробити не в змозі, але теоретично в майбутньому це можливо. Більше того, ми зможемо змоделювати цілі віртуальні світи.
Після того, як обчислювальні технології стануть достатньо розвинені, замість копіювання свідомості існуючої людини на жорсткий диск можна записати нову унікальну програму – з новою живою істотою. На його віртуальні органи чуттів можна подавати електронні сигнали, так само, як отримує їх і наш мозок або мозок будь-якої іншої реальної істоти. Це і буде «матрицею» – віртуально змодельованим всесвітом з довільними фізичними законами.

Серпень 3, 2012

Буде зроблений новий крок у вивченні таємниці Марсу

НАСА заявляє, що в понеділок, 6 серпня, на Марс має приземлитися технічно найдосконаліший з усіх американських марсоходів, який зараз прямує до цієї планети.

Апарат “К’юріосіті” (“Допитливість”) має сісти в районі кратера Ґейл, де, як вважають науковці, колись пролягали річища давно зниклих річок.

Речник НАСА Джон Ґротцінґер висловив сподівання, що місія дасть відповіді на багато питань, серед яких причина висихання Марсу. Вчені вважають, що колись ця планета більше нагадувала Землю, ніж сьогодні.

Кореспонденти кажуть, що ця місія тривалістю два роки стала однієї з найсміливіших в історії космічних досліджень.

Серпень 1, 2012

В Америці знайшли озеро, де мешкають істоти з іншого світу

Виявили озеро пару років тому вчені НАСА. Тоді на прес-конференції вчені уми натякнули на той факт, що тварини, що живуть у водоймі, мають позаземне походження.
Вчені виявили в солоних водах озера Моно (Йосемітський національний парк Каліфорнії) маленькі бактерії, які отримали кодове ім’я GFAJ-1.
Знайшли організми на самому дні солоного озера під час експедиції вчених Університету Арізони і астробіологічного інституту НАСА. У ДНК і РНК бактерій присутній не фосфор, як у всіх організмів на Землі, а миш’як, що є небезпечним отрутою. Бактерії вивчали в кількох інститутах, намагаючись зрозуміти походження організмів.
Дискусії з цього приводу тривають ось уже два роки. Основна версія вчених полягає в тому, що бактерії мають позаземне походження і потрапили на планету з впало на поверхню космічним тілом.