Archive for ‘Нове у світі’

Листопад 29, 2016

Теорія про “Темну матерію” хибна?

16772Нову теорію гравітації, яка пояснює дивний рух зірок у галактиках, запропонував професор Амстердамського університету Ерік Верлінде, фахівець в області теорії струн.
2010 року професор Верлінде здивував усіх новою теорією, згідно з якою гравітація – зовсім не фундаментальна сила природи, а виникає феномен, який діє так само, як температура, яка збільшується від руху мікроскопічних частинок. Тільки гравітація виникає від змін фундаментальних інформаційних частинок, що містяться в самій структурі простору-часу.
Справа в тому, що зірки в зовнішніх областях галактик, таких як Чумацький Шлях, рухаються навколо галактичного центру, зі швидкістю набагато більшою, ніж це могла б забезпечити наявна маса матерії – зірок, планет і міжзоряних газів. Фізики припускали наявність величезної маси темної матерії, яка, на думку вчених, становить 80% Всесвіту. Однак, самі частинки темної матерії ніхто ніколи не спостерігав, незважаючи на постійні спроби виявити цю загадкову субстанцію.

Згідно з висновками Верлінде, необхідності використовувати темну матерію в поясненні феномена гравітаційного прискорення немає. Його теорія точно розраховує швидкість обертання зірок навколо центру Чумацького Шляху, а також рух зірок усередині галактик.

«У нас є свідчення, що новий погляд на гравітацію збігається з даними спостережень, – говорить Верлінде. – За великим рахунком виходить, що гравітація поводиться не так, як стверджує теорія Ейнштейна». «Можливо, ми перебуваємо на порозі нової наукової революції, яка радикально змінить наш погляд на природу простору, часу і гравітації», – заявив учений.

Поза тим, для того щоб виявити нарешті сліди темної матерії був побудований калориметричний електронний телескоп (CALET). Він встановлений на МКС і вивчатиме траєкторію частинок космічних променів, вимірювати їх заряд і енергію.
Серпень 16, 2016

Вчені довели існування життя після смерті

im578x383-life-after-death_youtube

У Великій Британії вчені із Саутгемптонського університету прийшли до висновку і змогли довести існування життя після смерті.

Вчені провели дослідження, в якому взяли участь понад 2 тисячі осіб, які пережили зупинку серця і клінічну смерть. Після низки питань стало зрозуміло, що людина продовжує мислити після того, як її оголосили мертвою.

Раніше вважалося, що активність мозку перестає функціонувати через 30 секунд після того, як серце перестає перекачувати кров. Однак, згідно з новими даними, люди можуть продовжувати мислити протягом 3 хвилин після оголошення смерті.

А учені Оксфордського університету знайшли іонний канал, який “перемикає” мозок людини зі сну на активний стан, і навпаки.

Сон ділиться на дві системи: циркадні (добові) і гомеостаз (саморегуляція). Циркадні години добре вивчені, вони пов’язані зі сприйняттям людиною зміни дня і ночі.

У 2002 році професор Геро Мізенбек зі своєю командою за допомогою експерименту над фруктовими мухами довів, що в мозку комах, тварин і, можливо, людей є контролюючі сон нейрони. Якщо вони були активні, значить, муха спала, а якщо “вимкнені” – прокинулася.

Недавнє дослідження показало, що “вимикачем” нейронів є іонний канал, названий “піщаною людиною” (герой європейського та скандинавського фольклорів, повелитель сну). Він прямує до нейронів і приводить їх в дію, внаслідок чого муха засинає. Коли ж комаха висипається, гомеостаз посилає сигнал “піщаній людині”, і він “відступає убік”, “вимикаючи” нейрони і пробуджуючи муху. Зараз головним залишається питання: як саме гомеостаз вимірює достатність і недостатність сну.

Вересень 13, 2015

Психіатр Станіслав Гроф: Ми бачили феномен відокремлення душі від тіла

Американський психолог та психіатр Станіслав Гроф у програмі “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV – про пам`ять народження як метод лікування психічних розладів, досвід минулих поколінь та феномен душі

– Пане професоре, дякую, що прийшли до нас.

– Дякую Вам за чудову можливість бути тут. Для мене це честь.

– Коли я про Вас читав, то в одній зі статей було написано, що братів Вачовскі на створення фільму “Матриця” наштовхнули Ваші роботи. Це справді так?

– Я чув про це, але особисто з ними ніколи не спілкувався. Мені про це казали.

– І ще Вас називають одним із трьох найбільших психоаналітиків сучасності та порівнюють з Фрейдом і Юнгом. Ви справді займаєтеся чимось таким, чим вони намагалися займатися?

– Я також працював дуже наполегливо. На самому початку своєї роботи я займався експериментами з ЛСД для вербального обміну інформацією. Я сприймаю ЛСД як, скажімо, мікроскоп чи телескоп. Інструмент, який дозволяє нам бачити значно глибші процеси психіки. Коли ви використовуєте такі новаторські інструменти, вам відкривається багато можливостей для вербального обміну в різноманітних областях.

– Те, що Ви запропонували інші методи лікування, зокрема за допомогою ЛСД, – це було певною революцією в психіатрії? Бо стара психіатрія, особливо в радянській системі, лікувала за допомогою сорочок, якими зв`язували людей, або холодних ванн…

– Так, звичайно, це була велика революція в психіатрії. Таке раніше не застосовувалося. Це можливість заглянути в глибину свідомості під час спілкування з клієнтом.

– Як це допомагає людині? Що саме Ви лікували таким способом?

– Коли ви працюєте, використовуючи психоделічні засоби, у вас є можливість досліджувати свідомість. Наприклад, за допомогою спогадів з минулого, з дитинства. Ви можете навіть дізнатися, що людина пам’ятає від народження. Всі складні емоції, відчуття. Вони надають доступ до духовних переживань людини.

– Але коли був період певної законодавчої заборони використовувати ЛСД, Ви винайшли ще один метод, який пов`язаний із диханням. Що це за метод? Як це працює?

– У 1973 році я працював у місті Есален, в Каліфорнії. Тоді було заборонено використовувати психоделічні речовини. Але ж люди хотіли дізнатися більше про цей досвід, проте не було такої можливості. І, звичайно, ми шукали якийсь інший спосіб, як-от: пришвидшене дихання, музика і подальша робота з тілом.  Свій метод ми назвали “голотропне дихання”.  “Холос” – це цілісність і  “тропік” – це рух у певному напрямку. Тобто, це рух до цілісності, рух до самого себе. І ми побачили, наскільки багато можна зробити, використовуючи ці методи. І так вийшло, що  законодавча заборона використання психоделіків змусила нас переключитися на дослідження чогось нового. Мета мого візиту в Київ – це застосування голотропного дихання в лікуванні ПТСР, тобто посттравматичних стресових розладів. Адже в Україні  багато людей мають цю проблему. Ми будемо працювати з солдатами, ветеранами війни. Ми маємо певний досвід, адже раніше в США ми працювали з американськими ветеранами, які мають цей посттравматичний розлад. І зараз люди в Україні живуть в стані війни і переживають це знову і знову.

– Але цих людей в Україні дуже багато, у Вас тут є якісь учні? Можна якось навчити цьому Вашому методу, щоб українські фахівці могли допомогти цим людям?

– Кілька років тому ми проводили навчання щодо роботи с ПТСР. Тобто є люди, які розказували іншим про ці дослідження, про те, як проводити лікування. Насправді, посттравматичний розлад – це величезна проблема. У США офіційно визнано, що в Іраку, в Афганістані американські солдати вкорочували собі віку. Наприклад, кількість людей, які вбили себе після війни у В’єтнамі, перевищила кількість загиблих у цій війні. Це страшно! Звісно є методи, які дозволяють боротися з цим розладом, але вони не настільки ефективні. Зокрема, використовується психоактивна речовина “ем-ді-ем-ей”.

– Ваш метод, коли Ви кажете про певний спосіб впливу дихання на психіку, трохи нагадує йогу чи якісь східні релігії, є між цим якийсь зв`язок?

– Це правда. Дійсно, такий зв’язок існує. Це стосується і моїх методів, і використання психоделіків. Є також певна схожість із шаманізмом. Метод містить певні елементи шаманізму. Індуїзм, даосизм… Це навіть схоже на те, що відбувається під час кабалістичних вправ. Ми побачили, що це дійсно дієвий інструмент, який дозволяє досліджувати нові виміри психіатрії. Це не є абсолютно новий метод, радше це спроба створити нову карту свідомості, згадати те, що було багато років тому.

– Я думаю, що такі класичні вчені, мабуть, вважають Вас до деякої міри єретиком і не зовсім науковцем?

– Ви знаєте, сучасна психіатрія має дуже багато забобонів. Вона часто не визнає такі речі. Коли я працював із картами свідомості, це, звісно, виходило за межі сучасної науки. Але ці методи не були повністю новими. Їх послідовники ставали своєрідними віровідступниками. Наприклад, учень Фрейда – Отто Ранк. Він заявив, що травма при народженні, а не сексуальність є тим, що насамперед визначає психіку людини. Він навіть казав, що таким чином можна дослідити загальну свідомість цілих народів. Тобто це не було чимось новим, ми просто підтвердили, що ці ідеї “ренегатів”, цих відступників від класичної науки, дійсно працюють. Але новий метод відрізняється від попередніх тим, що він поєднує в собі всі внески, які зробили Фрейд і його учні, колеги. І наші пацієнти лише підтверджують дієвість цих методів. Вони переживали своє народження заново. І психіатрія має визнати це. Але, на жаль, це буде не швидко.

– Коли Ви кажете про цю карту свідомості, то часто згадуєте її перинальну та трансперсональну складові. Що це означає? Як пояснити нашим глядачам, що відбувається з людиною після народження? На людину і на її формування справді накладає відбиток той період, коли ця людина знаходиться ще в утробі матері, і коли вона з`являється на світ? Як це впливає на людину?

– Коли я почав працювати з ЛСД, я використовував  традиційні методи психології, теорії Фрейда. Я думав, що  ми будемо використовувати в основному психоаналіз. Але згодом побачив, що експерименти виходять за рамки індивідуальної свідомості. Адже наше подальше життя напряму залежить від процесу нашого народження. Під час сеансів до пацієнтів повертаються всі ті відчуття, які вони вже переживали в момент появи на світ. Вони відчувають себе в якомусь замкнутому просторі, їм важко дихати. Це саме той досвід, який дитина переживає, коли проходить родовими шляхами. І стало зрозуміло, що в людини є пам’ять народження. Наприклад, вона може нахлинути, коли людина відчуває тиск на голову. Багато симптомів набутих за життя психологічних розладів та хвороб зникають. Тобто це має лікувальний ефект. Тому я, власне, і почав досліджувати це. Ви знаєте, термін “перинатальний”  широко використовується в акушерстві. Але ж він зовсім не відображає суть, не говорить нічого про досвід, про пам’ять народження. Цей аспект не використовується в медицині. І вважається, що в новонародженої дитини немає цих спогадів, немає свідомості.

– А звідки Ви знаєте, що ці спогади справді існують з такого раннього віку?

– Ну, звичайно, ми це знаємо. Будь-яка доросла людина знає, що вона колись пережила процес народження, але достовірно не пам’ятає, що саме відчувала в цей час. Завдяки сеансам з нашими пацієнтами ми дізналися, що плід відчуває біль, занепокоєння, має якісь видіння, пов’язані з потойбічним світом. Присутнє відчуття замкненості, поки матка ще не відкрилася. Коли вона відкрилася і дитина починає проходити через родові шляхи, вона має інші видіння. Люди, з якими ми працювали, відчули це заново і тепер порівнюють це з духовним народженням. Вони мали видіння чогось такого, знаєте, революційного. Повалення тоталітарного режиму, диктатури. Вони порівняли своє народження з опором системі. Коли ми народжуємося, ми можемо дихати вільно. І революція в нашій свідомості якраз пов’язана з цим відчуттям свободи. Це своєрідне поєднання міфології й історичних видінь і такого духовного досвіду.

– Що таке трансперсональна складова? Як на людину впливає, наприклад, досвід минулих поколінь? Це існує чи ні?

– Те, що я почав використовувати термін “трансперсональний компонент” стосовно перинатального, стосовно народження – це вже виходить за рамки класичної психології. Це вже пам’ять поколінь. Це ще Юнг називав колективним несвідомим. Це відчуття певного дежавю, відчуття, що це відбувається не вперше. Люди, з якими ми працювали, таким чином дізнаються про реінкарнацію. І це має терапевтичний ефект. Люди можуть відстежити відчуття болю, страхів, фобій у ситуаціях, які відбувалися з ними ще в минулому житті, в минулому столітті, наприклад. Тобто цей трансперсональний компонент пов’язаний із міфологією. Це юнгівський архетип. Про це раніше не говорилося. Юнг винайшов цю концепцію. Іноді у снах люди мали видіння, які були пов’язані з міфами світу. Деякі піддослідні лише згодом, через декілька тижнів розповідали, що їм наснилося, і з подивом дізнавалися, що їхній сон – епізод з існуючої міфології. Наприклад, один із пацієнтів Юнга розповідав, що бачив уві сні пеніс сонця, який коливається від вітру. І лише потім він дізнався про існування подібного міфу. Він не знав про це раніше і був дуже здивований. Тобто “транс персональний” означає, що ми виходимо за межі людини, персони, особистості… І це вихід далеко за межі того горизонту, який ми зараз маємо, який зараз вивчаємо. Він пов’язаний із досвідом, який був ще до народження. Як я казав, це стосується філософії, релігій світу, вчень, міфів.

– Пане професоре, Ви доктор чи Ви помічник? Я десь читав в літературі про Вас, що Ви лікуєте не психоз чи депресію, а фактично допомагаєте людині пережити якийсь складний перехідний віковий або психологічний період? Тобто це захворювання чи ці кризи є нормальною для багатьох людей ситуацією, коли їм потрібна допомога?

– О, це чудове запитання! Розумієте, в західній психотерапії є поняття, що ми маємо зрозуміти, як працює свідомість. І якщо в пацієнта є якась проблема, то ми маємо її усунути. Існує багато різних шкіл, і кожна школа має свій метод. Важко знайти спільний знаменник. Які сили впливають на психіку? Як інтерпретувати симптоми? Кожна школа використовує свій метод. Ви можете підкинути монетку, вибрати школу, і кожна з них дасть різне пояснення того, що з вами відбувається. І ці школи іноді дають радикально протилежні пояснення. Це як радар, на якому ви бачите емоції. Де вам потрібно підняти цей підсвідомий матеріал. Ми працюємо над тим, що можна назвати “спадковим інтелектом”. Ми більше, ніж терапевти, ми мандрівники. У храмах Древньої Греції була така посада “терапевт”, помічник божеств. Тобто, це більше асистент чи мандрівник. Чи навіть як хірург, який втручається в свідомість на основі знань про свідомість. Психотерапія – це процес пізнання тих речей, яких ніколи ніхто не бачив. Речі, про які, можливо, ніколи не писали в підручниках з психотерапії. Знаєте, це неймовірно. Деякі речі просто неможливо пояснити. У мене була пацієнтка, яка не виходила з депресії три роки. І ми знайшли вирішення проблеми, коли вона розказала про своє народження. Вона сиділа і співала якоюсь невідомою мовою. Психоаналітик із Буенос-Айреса сказав, що це якийсь суржик між івритом і іспанською. Ми запитали в нього, про що вона співає. Він процитував: “Я плачу, я завжди буду плакати. Я молюся і завжди буду молитися”. І вона вилікувала себе від депресії за допомогою цих співів. У багатьох випадках відбувається зцілення, але ми іноді не можемо пояснити цей механізм.

– Цікаво. Хочу запитати Вас про те, чого не тільки Ви, а й людство не може пояснити, але Ви працюєте з людьми і досліджуєте людей. Душа існує, яка літає, яка це було написано в релігійних книжках? Існує реінкарнація? Що Ви про це думаєте?

– Ви знаєте, існує така наука, як танатологія, яка досліджує смерть. Вона з’явилася у 1960-ті і вивчала поміж іншим переживання людей, які знаходяться на порозі смерті. Щось подібне зустрічається в Книзі Мертвих різних народів. Вони кажуть, що душа після смерті відокремлюється від тіла і може подорожувати. Ми бачили цей феномен у дії. Люди, у яких сталася зупинка серця, які перебували у несвідомому стані, відчували що їхня душа чи свідомість залишили тіло, і вони подорожували світом, бачили, що відбувається в сусідніх кімнатах лікарні. Навіть сліпі люди могли бачити тоді, коли свідомість більше не була пов’язана з тілом. Це те, що описується в духовній літературі. Люди бачать суд, божественне світло. Це доволі часто зустрічається. Люди кажуть, що вони доходять до певної межі смерті, а потім повертаються. І цей досвід дійсно багато разів був описаний у духовній літературі, та і взагалі у літературі. Ми думаємо, що свідомість – це продукт розуму, але тепер ми бачимо, що це фундаментальний процес існування. Це те, що описував Юнг. Це “аніма мунді”, тобто свідомість світу. І подібна концепція існує у фізиці, коли свідомість поєднує різні світи.

– Дякую, пане професоре, за цю розмову. Запрошуємо Вас в студію ще, наш час обмежений. Я знаю, що Ви читали лекцію в Київському університеті, що стали почесним професором одного з найбільших наших університетів, будемо завжди раді Вас бачити в Україні. 

– Так, це дуже цікавий досвід стати частиною команди університету. Мені подарували сувенірну тарілку із зображенням Шевченка. Мені дуже приємно. Це справді честь для мене! Дуже тепло мене приймали, хоча мої дослідження – це дуже суперечливий матеріал.

Джерело: http://espreso.tv/article/2015/09/12/stanislav_grof

Березень 17, 2015

В Японії передали електрику без дротів

Японська наукова група, що працює на базі підприємства Mitsubishi Heavy Industries, зробила сенсаційне відкриття, яке може стати основою для нового технологічного ривка. Вперше в історії вченим вдалося передати достатній заряд електрики між пристроями в просторі, без використання звичної проводки. Інакше кажучи, вчені створили бездротовий спосіб передачі електроенергії.
Розроблено метод передачі був в рамках програми Mitsubishi Heavy Industries з передачі електроенергії з космосу на Землю завдяки електромагнітному (або будь-якому іншому) сигналу. Передати сигнал із зарядом електрики вдалося поки що тільки в Земних умовах, а відстань передачі далека не тільки від «космічної», а навіть від «орбітальної». Тим не менш, досягнутий успіх вселяє оптимізм.
Головне досягнення наукової групи полягає зовсім не в тому, що вони змогли здійснити бездротову передачу електричного заряду, а в тому, що вперше цей заряд вдалося прийняти і використовувати. Заряд передавався повітрям, а його потужність склала 10 кіловат. Передати сигнал вдалося на відстань 500 метрів. Відправлення сигналу і його прийом здійснювався за допомогою спеціальних пристроїв, створених вченими Mitsubishi Heavy Industries.
Варто додати, що розробки такого роду не одне десятиліття цікавлять вчених. Про можливість передавати електричний заряд в просторі без використання звичних дротів замислювалися навіть у  XIX столітті.
Подробиць щодо технології передачі поки немає. Представники наукової групи заявили, що результати дослідження будуть опубліковані в ряді наукових журналів після завершення патентних робіт. Єдине, що розповіли інженери, те, що до створення методу передачі їх підштовхнули мікрохвильові печі. Переданого заряду, між іншим, уже вистачило, щоб закип’ятити електрочайник.

Джерело: www.novate.ru

Жовтень 21, 2014

На території України знайшли храм віком 6 тисяч років

e2765ce8164ed6d4414f0d58372646e4_XLНа території Кіровоградської області були знайдені руїни величезного древнього храму із людиноподібними фігурками та залишками тварин, принесених у жертву.

Знахідку зробила група британських та українських археологів. Про це на щорічному конгресі Європейської асоціації археологів розповіли Наталія Бурдо і Михайло Відейко, пише Live Science.

За даними вчених, площа храму складала 60 на 20 метрів. Це була двоповерхова споруда, зроблена із дерева та глини, із внутрішнім двором та портиками по периметру.

Всередині споруди було виявлено вісім глиняних плит, на одній із яких знаходилося безліч обгорілих кісток ягнят, яких судячи з усього принесли в жертву.

Підлога і стіни всіх п‘яти приміщень другого поверху були пофарбовані у червоний колір.

На першому поверсі дослідники виявили сім додаткових платформ і внутрішній двір, всипаний кістками тварин і фрагментами кераміки.

Храм був виявлений під час розкопок доісторичного поселення поблизу від села Небелівка Новоархангельського району. Останні дослідження об’єкта показали, що давнє поселення займало площу близько 238 гектарів. На 50 вулицях розміщувалися понад 1,2 тисячі будівель.

Вчені встановили, що знахідка хронологічно відноситься до трипільської культури мідного віку (5500-2750 роки до нашої ери). Вік храму складає близько 6 тисяч років.

Знайдений в Україні храм схожий на культові споруди Близького Сходу того ж періоду. Як зазначають археологи, шумерський храм Еріду, якому близько 6 тисяч років, також був поділений на окремі кімнати.

Жовтень 21, 2014

Японський концерн Hitachi винайшов спосіб зберігання інформації на мільйони років

a5cdbdfc947c2af065e99fe1678a6e5f_XLФахівці японського технологічного гіганту Hitachi спільно з групою дослідників з Університету м.Кіото створили технологію запису даних на кварцовому склі, яка дозволяє зберігати інформацію протягом 300 мільйонів років.

Для запису використовується диск з кварцового скла, умовно поділений на 100 шарів з кроком 60 мкм – по 50 шарів на бік. Ємність такого диска порівнянна з ємністю сучасного диска Blu-ray.

Оптика записуючого лазера сама фокусується на заданий шар. Імпульсний лазер спалахом тривалістю в мільярдну частку мікросекунди створює пляму в тілі кварцу, яка потім зчитується оптичною системою в режимі читання.

Для функціонування цієї системи інженерам потрібно було вирішити дві проблеми: спочатку за допомогою компенсуючих лінз розробники усунули ефект сферичної аберації, коли записуючий лазер проецирував вглиб кварцу пляму, а не крапку, а потім навчилися фільтрувати перешкоди від відбитків із сусідніх шарів.

Оптичний диск з кварцового скла успішно переносить різні екстремальні навантаження. Він витримує нагрівання до 1000 градусів за Цельсієм і не боїться вологи, надійно зберігаючи записані дані.

Як повідомляло раніше, дослідження, аналогічні японським, проводять і українські вчені. Зокрема, НАН України були розроблені сапфірові оптичні диски, інформація на яких може зберігатися десятки тисяч років. Сапфірові диски за своїми властивостями ідеально підходять для довготривалого зберігання інформації: висока температура плавлення (понад 2000 °C), твердість, що поступається лише алмазу, зносостійкість.

Джерело: 5 канал

Червень 27, 2014

Гружчанець Євген Коваленко – серед розробників першого українського наносупутника

Супутник КПІ PolyITAN-1 у пусковому контейнері

У НТУУ “КПІ” розроблено наносупутник “PolyITAN-1” формату “Сubesat” (Кубсат) масою приблизно 1 кг і розмірами 10х10х10 см. У ніч проти 20 червня його виведено на навколоземну орбіту.

Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ “КПІ” під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників – наш земляк з с. Грузького Євген Коваленко.

PolyITAN-1” складається з чотирьох модулів-підсистем: модуля енергозабезпечення, модуля радіолінії, модуля управління і модуля корисного навантаження.

Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників.

Євген Коваленко, 2011 рік

За словами проректора НТУУ “КПІ” з наукової роботи академіка НАН України Михайла Ільченка, метою запуску супутника “PolyITAN-1” є відпрацювання технологічних режимів польоту; створення та дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів.

Крім того – перевірка енергетики розроблених в університеті сонячних джерел живлення; адаптація до умов космосу і вдосконалення для майбутніх польотів цифрових каналів передачі інформації із супутника на Землю та команд управління ним; дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника; дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.

Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.

Результати, отримані в процесі польоту, молоді дослідники використовуватимуть у тому числі й при проектуванні нових конструкцій малих супутників, створення яких передбачено угодами, укладеними НТУУ “КПІ” з іншими університетами.

Власне, цей запуск також здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проекті QB50, в якому брали участь ще кілька десятків університетів.

Травень 14, 2014

Молдова більше не вважає себе пострадянською

Процес еволюції колишніх радянських республік триває.

“Хотілося б скористатися можливістю і заявити : за останні п’ять років нами зроблено безліч рішучих кроків для інтеграції в Європейський союз, тому ми не можемо більше вважати нашу країну пострадянською республікою”, – заявив прем’єр-міністр Молдови Юріє Лянке під час щорічного засідання Ради директорів ЄБРР.

За словами молдавського прем’єра, про це свідчать також і останні рішення ЄС про відміну віз для громадян Молдови і підписання Угоди про асоціацію між Молдовою і ЄС 27 червня цього року. Скоріше б і нам!

 

Вересень 19, 2013

Вчені виявили ген, що захищає від ВІЛ

Команда дослідників із King’s College London вперше виявила ген, потенційно здатний захистити організм від вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).

Кодований геном MX2 білок, як встановили автори дослідження, ефективно пригнічує здатність вірусу, що вже потрапив у кров, до реплікації, а також включає біологічний механізм стійкості до ВІЛ, що дає надію на появу в майбутньому нового нетоксичного методу терапії викликаного вірусом синдрому набутого імунодефіциту (СНІД), заснованого на активізації власних захисних сил організму. Роботу опубліковано 18 вересня в журналі Nature, повідомляє портал «Медновини». Проводячи лабораторні експерименти на двох лініях лейкоцитів, в одній з яких ген MX2 був активований, а в іншій – «вимкнений», автори виявили, що в першому випадку кодований геном однойменний білок повністю блокував здатність вірусу, що вже проник у клітину, до реплікації, завдяки зв’язуванню з ключовим білком вірусної оболонки й пригніченню процесу самоскладання вірусних часток. У тих клітинах, де ген MX2 був не активний, вірус успішно реплікувався й поширився.

Крім того, як виявилось, білок MX2 запускає в клітинах синтез альфа-інтерферону, що робить їх стійкими до ВІЛ. «Досі ми дуже мало знали про ген MX2, проте тепер нам відкрилася його захисна антивірусна функція й здатність бити в найуразливішу точку життєвого циклу вірусу, – зазначив провідний автор роботи професор Майк Мелім (Mike Malim). – Це відкриває нові можливості з розробки методів нетоксичної терапії». На думку Меліма, надалі може бути два шляхи – створити речовину, що імітує функції білка MX2 або ж препарат, що активує ген MX2. «Розробка ліків, які стимулюють захисні сили організму, дуже важлива, оскільки відбувається запуск природних процесів, а крім того, виключається проблема розвитку резистентності до препаратів», – підкреслив Мелім.

Джерело: http://www.unian.ua/news/595920-vcheni-viyavili-gen-scho-zahischae-vid-vil.html

Вересень 4, 2013

Генетичний Адам, схоже, вигадка віруючих

Американські генетики зробили сенсаційне відкриття: існує Y- хромосома, яка майже вдвічі старша, ніж найдавніші представники людини сучасного виду, пише РИА “Новости”. Носій хромосоми – померлий мешканець Південної Кароліни Альберт Перрі.
Зразки ДНК були отримані від родички померлого. Кілька років тому вона передала його тканини в дослідницьку компанію Family Tree DNA. Нагадаю, що всі чоловіки успадковують Y-хромосому по чоловічій лінії. Вважається, що у них є загальний предок – “генетичний Адам”, який жив від 60000 до 140000 років тому. Але виявлена ​​хромосома не змогла вбудуватися в загальне генеалогічне дерево.
Експерт Майкл Хаммер з Університету Арізони вирішив дослідити цей випадок, почавши пошуки хромосоми за всіма доступними базами даних. Підсумок наступний: померлий не був нащадком “генетичного Адама”. Хромосома, про яку йде мова, розійшлася з основною лінією розвитку людства близько 338000 років тому.
Але найдавніші знайдені останки людини сучасного виду датуються приблизно 195000 років. Але родичі хромосоми все ж знайшлися – в ​​африканській базі. Щось схоже фіксувалося у 11 жителів камерунського села. Це означає, що в давнину люди сучасного виду схрещувалися з іншою невідомою популяцією людей, яка згодом повністю зникла. Генетики вважають за необхідне проведення дослідження геному людей, що проживають на південь від Сахари.

Нагадаю, що два роки тому група вчених під керівництвом Даміана Лабуда з університету Монреаля порівняла Х-хромосоми в геномі неандертальців і 6000 наших сучасників, і виявила, що в більшості випадків в людській хромосомі присутнє особливе поєднання генів, яке могло бути успадковане тільки від предка-неандертальця.

Отже, генетика доводить, що не так все просто у ранній історії людства 🙂